Розглянуто проблему вдосконалення професійно-прикладної фізичної підготовки курсантів спеціальних навчальних закладів. З застосуванням серії модельних експериментів вивчено ефективність освоєння 120-ма випробуваними 8-ми професійно значимих протидій озброєному злочинцеві. Вивчено динаміку координаційних механізмів, що формуються у процесі навчання, пов'язаних зі здібностями курсантів точно диференціювати інтервали часу, силові характеристики рухів, ефективність рішення рухових задач на "спостереження".

Рассмотрена проблема совершенствования профессионально-прикладной физической подготовки курсантов специальных учебных заведений. С использованием серии модельных экспериментов изучена эффективность освоения 120-ю испытуемыми 8-и профессионально-значимых противодействий вооруженному преступнику. Изучена динамика формирующихся при обучении координационных механизмов, связанных со способностями курсантов точно дифференцировать интервалы времени, силовые характеристики движений, эффективность решения двигательных задач на "слежение".

This work examines problems concerning the professional and practical progress in the physical condition of students at a specific institution. 120 subjects were examined in a series of experiments, involving 8 professional techniques of defending oneself against an armed criminal. The following variables received special attention: the learning process of coordination (muscle memory) in relation to the ability of course participants, timing, force impact, and the effectiveness of repetition of motortasks.

Висвітлено основні засади освітніх програм формування здорового способу життя молоді, розглянуто питання валеологічної освіти в Україні. Описано моделі, стратегії, методи зазначених програм, процес оцінювання навчальних досягнень учасників, технологію тренінгу з розробки даних програм.

Освещены основы образовательных программ формирования здорового образа жизни молодежи, рассмотрены вопросы валеологического образования в Украине. Представлены модели, стратегии, методы указанных программ, процесс оценки учебных достижений участников, технология тренинга по разработке данных программ.

В ГП "УкрНИИспецсталь" разработана прогрессивная технология выплавки и распыления инструментальных и коррозионностойких сталей, обеспечивающая получение газораспыленных порошков мелких и особо мелких фракций. Порошковые инструментальные стали отечественного производства (ПАО "Днепроспецсталь") обладают высоким уровнем физико-механических и эксплуатационных свойств, что позволяет использовать их для различных видов режущих, штамповых инструментов ответственного назначения.

Виокремлено суб'єкти з застосуванням гносеологічного підходу до аналізу можливостей кожного учасника процесу, в якому відбуваються інноваційні зміни. Зазначено про нагальну потребу у створенні стандарту з питань підвищення кваліфікації педагогічних та управлінських кадрів, що є справою не окремих фахівців, а результатом творчої співпраці усієї системи ІППО. Визначено мету діяльності Науково-дослідного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Розглянуто проблеми розвитку предмета "Основи здоров'я", який у школі вивчають з 2001 р. Зазначено, що суть, зміст і розбудова національного курикулуму робить можливим розширення сфери виокремлення й урахування проблем формування здорового способу життя (ФЗСЖ) учнівської молоді та їх оптимальне вирішення у рамках відповідної його частини. Проаналізовано державний, громадський і особистісний рівні цих проблем, а саме: державного порядку - подальшу розробку державних документів з метою їх адаптації до європейського освітнього простору, системне забезпечення навчального процесу, застосування інтерактивних педагогічних технологій, розширення здоров'язберігального змісту освіти, розширення мережі шкіл сприяння здоров'ю, забезпечення здоров'язберігальних умов навчання учнів у школі, забезпечення професійної підготовки педагогів, забезпечення атестації вчителів з основ здоров'я, удосконалення професійного рівня вчителя поза системою ІППО, випуск періодичних фахових видань, здоров'язберігальну орієнтацію роботи ЗМІ, міжгалузеву співпрацю; створення системи наукового забезпечення основ здоров'я.

Розкрито проблеми громадського рівня: розширення мережі громадських об'єднань; проведення заходів, спрямованих на популяризацію ФЗСЖ; створення та підтримку діючих громадських асоціацій, товариств здоров'язберігальної орієнтації; видання популярного журналу здоров'язберігального змісту; співпрацю з громадськими організаціями підтримки молоді. Окреслено особистісні проблеми щодо ФЗСЖ.

Вміщено рекомендації щодо організації уроку стоматологічного здоров'я. Охарактеризовано особливості використання методів прямого, непрямого, взаємодіючого та самостійного навчання, а також такого, що грунтується на досвіді. Зазначено, що урок стоматологічного здоров'я сприятиме покращанню стану здоров'я загалом, якщо до основних положень догляду за порожниною рота повертатися впродовж навчального року на інших уроках з основ здоров'я, підтримувати постійний контакт з лікарем-стоматологом, мотивувати учнів і батьків на необхідність перевірки рівня стоматологічного здоров'я.

Обгрунтовано науковість засад післядипломної валеологічної освіти педагогів (ВОП), які грунтуються на Концепції неперервної ВОП. Виведено авторські дефініції понять "здоров'я", "здоровий спосіб життя", "здоров'язберігальна компетентність". Актуалізовано потребу розбудови для післядипломної ланки змісту принципів ВОП. Висвітлено практику з підвищення валеологічної компетентності слухачів з використанням віртуального середовища у ЦІППО Університету менеджменту освіти, де усі педагогічні працівники вивчають валеологічну тематику. Підкреслено, що в процесі створення навчально-методичних документів та матеріалів для системи післядипломної педагогічної освіти слід ураховувати результати сучасних наукових досліджень валеологічного характеру, що забезпечує належний рівень підвищення здоров'язберігальної компетентності учасників навчально-виховного процесу.

Обоснована научность основ последипломного валеологического образования педагогов (ВОП), опирающихся на концепцию непрерывного ВОП. Выведены авторские дефиниции понятий "здоровье", "здоровый образ жизни", "здоровьесберегающая компетентность". Актуализирована потребность развития для последипломного звена содержания принципов ВОП. Освещена практика повышения валеологической компетентности слушателей с использованием виртуальной среды в ЦИППО Университета менеджмента образования, где все педагогические работники изучают валеологическое тематику. Подчеркнуто, что при создании учебно-методических документов и материалов для системы последипломного педагогического образования следует учитывать результаты современных научных исследований валеологического характера, что обеспечивает надлежащий уровень повышения здоровьесберегающей компетентности участников учебно-воспитательного процесса.

In the article there are presented the analysis of scientific character as fundamental principle of postgraduate valeological education of teachers, author understanding of concepts of health, of healthy way of life, of health-maintaining competence.

Розглянуто трансформацію сфери освіти, що перебуває під впливом багатьох чинників: стандартизації, інформатизації та технологізації. Висвітлено кожний із вищеназваних чинників. Відзначено, що державний стандарт є основним нормативним документом, що визначає загальнодержавні вимоги до рівня компетентності слухачів системи післядипломної педагогічної освіти (ППО) відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик. Вказано, що інформатизація – це сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян. Охарактеризовано низку невирішених проблем нового комунікаційного середовища – Інтернету. Зауважено, що нові завдання ППО у ХХІ ст. вимагають технологізації освіти, застосування в широкому масштабі інноваційних педагогічних технологій, що базуються на фундаментальних епістемологічних та герменевтичних аспектах педагогіки. Загалом, стандартизація, інформатизація та технологізація як основні тенденції розвитку суттєво впливають на функціонування сучасної ППО, так як вони лежать в основі інтеграційного критерію підготовки високопрофесійних педагогічних та науково-педагогічних кадрів.

Рассмотрена трансформация сферы образования, которая находится под влиянием многих факторов: стандартизации, информатизации и технологизации. Освещен каждый из вышеназванных факторов. Отмечено, что государственный стандарт является основным нормативным документом, определяющим общегосударственные требования к уровню компетентности слушателей системы последипломного педагогического образования (ППО) в соответствии с образовательно-квалификационными характеристиками. Указано, что информатизация - это совокупность взаимосвязанных организационных, правовых, политических, социально-экономических, научно-технических, производственных процессов. Охарактеризован ряд нерешенных проблем новой коммуникационной среды - Интернета. Отмечено, что новые задачи ППО в XXI в. требуют технологизации образования, применения в широком масштабе инновационных педагогических технологий, основанных на фундаментальных эпистемологических и герменевтических аспектах педагогики. В общем, стандартизация, информатизация и технологизация как основные тенденции развития существенно влияют на функционирование современной ППО, так как они лежат в основе интеграционного критерия подготовки высокопрофессиональных педагогических и научно-педагогических кадров.

We consider the transformation of the education sector, which is influenced by many factors: the standardization of information and technology use. Lit each of the above factors. It is noted that the national standard is the main regulatory document defining the general state requirements for the level of competence of students of Postgraduate Education (PPO), respectively, educational qualification characteristics. Indicated that informatization - a set of interrelated organizational, legal, political, socio-economic, scientific-technical and production processes. Characterized by a number of unresolved problems of the new communication medium - the Internet. It is noticed that the new tasks PPO in the XXI century. technologizing require education, the use of a massively innovative teaching techniques based on fundamental epistemological and hermeneutic aspects of pedagogy. In general, standardization, information and technologization as the main development trends, significantly affect the functioning of a modern middleware, as they are the basis of the criterion of the integration of teaching and training of highly qualified scientific and pedagogical staff.